-
1 deprive
позбавляти, відбирати, віднімати; усувати ( з посади); не допускати- deprive of benefitsdeprive owner of his/her property — позбавляти власника (своєї) власності
- deprive of citizenship
- deprive of deputy's immunity
- deprive of diplomatic immunity
- deprive of emergency powers
- deprive of equal opportunity
- deprive of freedom
- deprive of immunity
- deprive of inheritance
- deprive of liberty
- deprive of life
- deprive of one's license
- deprive of organization
- deprive of privilege
- deprive of self-control
- deprive of the franchise
- deprive of the right to vote
- deprive of the voting right
- deprive of weapons -
2 deprive of liberty
-
3 hog-tie
-
4 prison
1) в'язниця, тюрма; в'язниця тривалого утримання; (тюремне) ув'язнення3) ув'язнювати; позбавляти свободи•- prison administrator
- prison alternative
- prison authorities
- prison bar
- prison-bars
- prison box
- prison break
- prison breaker
- prison-breaker
- prison-breaking
- prison camp
- prison camp dust
- prison capacity
- prison cell
- prison chaplain
- prison commissioner
- prison commissioners
- prison community
- prison conditions
- prison construction
- prison costs
- prison crowding
- prison culture
- prison doctor
- prison education
- prison execution
- prison experience
- prison facilities
- prison facility
- prison for the insane
- prison furlough
- prison gang
- prison garb
- prison governor
- prison grants
- prison guard
- prison hospital
- prison hunger strike
- prison improvement
- prison-industries camp
- prison keeper
- prison labor
- prison labour
- prison laws
- prison lawyer
- prison legislation
- prison life
- prison limits
- prison mate
- prison mental hospital
- prison offence
- prison offense
- prison officer
- prison official
- prison padre
- prison personnel
- prison physician
- prison place
- prison placement
- prison population
- prison premises
- prison psychiatrist
- prison punishment
- prison racket
- prison record
- prison reform
- prison regulations
- prison rehabilitation
- prison rehabilitation service
- prison release
- prison reputation
- prison return
- prison riot
- prison robe
- prison rules
- prison sentence
- prison sentencing
- prison servant
- prison service
- prison staff
- prison personnel
- prison subculture
- prison system
- prison term
- prison time
- prison unrest
- prison upheaval
- prison uprising
- prison van
- prison violence
- prison ward
- prison warden
- prison warder
- prison-wise offender
- prison work program
- prison-yard
- prison zone -
5 deprive of freedom
позбавляти волі ( або свободи) ( когось) -
6 encage
v1) садовити (замикати, кидати) в клітку2) перен. позбавляти волі (свободи)* * *vсаджати в клітку; позбавляти волі
См. также в других словарях:
сковувати — ую, уєш, недок., скува/ти, скую/, скує/ш, док., перех. 1) Виготовляти куванням, виковувати. || рідко. Те саме, що обковувати 1). || перен. Наполегливо, докладаючи великих зусиль, створювати що небудь досконале, стійке міцне. 2) Надівати,… … Український тлумачний словник
заковувати — ую, уєш, недок., закува/ти і заку/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) кого в що, перев. зі сл. кайдани, ланцюги. Накладати кому небудь на руки або ноги кайдани, ланцюги і т. ін., сковуючи їх кінці. || перен. Позбавляти свободи, волі. || Одягати у… … Український тлумачний словник
обковувати — ую, уєш, недок., обкува/ти і рідко обку/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) Куючи, оббивати, покривати що небудь з усіх боків, по всій поверхні металом. 2) Те саме, що заковувати 1). 3) розм. Куючи, виготовляти все необхідне для когось. 4) перен.… … Український тлумачний словник
спутувати — ую, уєш, недок., спу/тати, аю, аєш, док., перех. 1) Стягувати путом (у 1 знач.) передні ноги коня або іншої тварини. 2) Зв язувати комусь руки, ноги; скручувати. || перен. Обмежувати кого небудь у чомусь, позбавляти свободи дій. 3) розм. Заважати … Український тлумачний словник
уярмлювати — юю, юєш і уярмля/ти, я/ю, я/єш, недок., уярми/ти, млю/, ми/ш; мн. уярмля/ть; док., перех. Позбавляти свободи, незалежності; цілком підкоряти своїй владі; поневолювати … Український тлумачний словник
ярмити — млю/, ми/ш, недок. 1) Одягати на худобу ярмо. 2) перен. Поневолювати, позбавляти свободи й незалежності, цілком підкоряти своїй волі … Український тлумачний словник
зв'язувати — I = зв язати 1) (з єднувати, скріплювати що н. за допомогою мотузка, ланцюга тощо), в язати; вив язувати, вив язати (старанно); скручувати, скрутити, у[в]шнуровувати, у[в]шнурувати (туго); прив язувати, прив язати, підв язувати, підв язати,… … Словник синонімів української мови
в'язати — в яжу/, в я/жеш, недок., перех. 1) у що, чим і без додатка. З єднувати, скріплювати що небудь, обвиваючи мотузкою і т. ін.; зв язувати. || з ким – чим і без додатка, перен. Єднати, сполучати. || Прив язувати до чого небудь. || у що і без додатка … Український тлумачний словник
обплутувати — ую, уєш, недок., обплу/тати, аю, аєш, док., перех. 1) Густо обмотувати, обвивати пасмами чого небудь (ниток, дроту, павутиння і т. ін.). || Снуючи, плутаючи щось, покривати поверхню чого небудь, оточувати щось; обсновувати. || Обмотувати, обв… … Український тлумачний словник
обсновувати — ую, уєш, недок., обснува/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) Густо обмотувати, обплітати чим небудь; обплутувати. || перен., розм. Оточувати з усіх боків. 2) перен. Обволікати, обкутувати з усіх боків (про дим, туман і т. ін.). 3) перен. Позбавляти… … Український тлумачний словник
прив'язувати — ую, уєш, недок., прив яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. 1) до чого. Приєднувати, прикріплювати за допомогою вузла. || Прикріплювати до чогось мотузком, шнурком і т. ін. 2) Обвиваючи мотузком, ременем і т. ін. руки чи ноги або прикручуючи до чого… … Український тлумачний словник
